неділя, 21 лютого 2016 р.

Взаєморозуміння та співпраця

Парафія-це командна співпраця.Не можу не поділитися роздумами Надії Дребот,щодо вчорашньої події,бо тільки спільними і водночас різними поглядами ми досягаємо взаєморозуміння,взаємоповаги та розвитку в цілому.
 Сьогодні в Нижніх Сірогозах, що на Херсонщині, в храмі Св.Олександра Царгородського УГКЦ відбулася перша архиєрейська Літургія, яку очолив владика Одесько - Кримського екзархату УГКЦ Михаїл.
Нижні Сірогози - це мала Батьківщина нашого отця - диякона 
Олександр Богомаз (Сашка, як поки що називаємо його).В Одесько - Кримському екзархаті - це найсхідніша парафія. Власне кажучи, капличка знаходиться в дуже пристосованому помешканні, а саме в звичайній хаті. І , коли туди на очах у голови районної ради Івана Григоровича (ювіляра, до речі), який знайшов час і завітав до громади, познайомився з усіма, так от, коли туди набивалися люди, навіть нас, гостей з Мелітополя, це вразило.
Відкривається ще декілька парафій. Вирішується питання передачі приміщень, які давно стоять пустками, для потреб парафій. 
Але тут навіть не це є важливо. Люди, які не забувають, до чого вони покликані, люди, які знають, Хто є їх Отець!
Багато планів, проектів. Море позитивних емоцій. Подяки, взаємопідтримка, усмішки.Сірогозькі жінки подають нам приклад у всьому. Я не жартую. Велика заслуга в цьому належить настоятелюПарафія Різдва Пресвятої Богородиці отцю Петру Креніцкі, який виплекав ці спільноти.
Прошивка України - це сокровенний процес примноження Любові, народження Віри, плекання Надії! Саме це сьогодні ми засвідчили підчас перебування в Нижніх Сірогозах.
Владика Михаїл в своїй проповіді зауважив, що за нас жертвувалися Воїни Небесних Сотень,про яких маємо пам'ятати, передавати нащадкам пам'ять про них. 
Ми засіяли нові зерна Любові! В наших серцях - пам'ять про тих, хто пішов в Небо до Всевишнього осель, жертвуючись за Україну і кожного з нас.













Немає коментарів:

Дописати коментар