Молодята, немов
князі в день коронації, одержують найкраще земське спадкоємство від свого
найлюбішого Отця, небесного царя. Цей дарунок, це друга людина-супутник
(спутниця) в цій життєвій мандрівці.
Молодята стають
владиками домашньої Церкви. Домашній стіл повинен статаи святою трапезою;
покуття з іконами, принесені з церкви, має нагадувати іконостас, а подружнє
ложо „святеє святих”
Вінки (корони)
нагадують їм також про нагороду, що її одержують мученики за самопожертву. У
християнському подружжі чоловік і жінка служать одне одному і своєму потомству
в послусі Христовому (Еф. 5,21).
На початку
вінчання священик питається молодят про їх подружню згоду, їх „тверду думку
взяти собі за жінку/чоловіка/ того, що бачить перед собою”. Ця „тверда
думка” – це вислів таїнства подружжя, яку доповнюють урочистим обітом, коли
молодята заявляють, що не залишать одне одного аж до смерти. Пресвята Тройця є
основою подружнього життя, тому чоловік і жінка знаходять у ній силу себе
взаємно любити, шанувати і долати різні труднощі. Звінчані славою і честю
Христовою (тобто, його хрестом), вони одержують надприродну силу, якої хрест є
джерелом.
Красунчики!
ВідповістиВидалити