понеділок, 28 вересня 2015 р.




Свято Воздвиження Животворящого Хреста Господнього встановлено на згадку про віднайдення та воздвиження Хреста Христового. Ця знаменна подія відбулася за імператора Костянтина Великого, який першим з римських імператорів припинив гоніння на християн.
Рівноапостольний імператор Костянтин, що,  за допомогою  Божою, отримав у трьох війнах перемогу над ворогами, побачив на небі Боже знамення - Хрест із написом: «Цим переможеш». Гаряче бажаючи відшукати
Хрест, на якому був розіп'ятий Ісус Христос, Костянтин направив у Єрусалим свою матір - благочестиву царицю Олену.
Хоча свята цариця Олена до цього часу була вже в поважному віці, вона з натхненням взялася за виконання доручення.
Римські імператори-язичники намагалися повністю знищити спогади про священні місця, де, зокрема, постраждав за людей і воскрес Ісус Христос. Імператор Адріан наказав засипати в Єрусалимі землею Голгофу і Гріб Господній і на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери і статую Юпітера. На це місце збиралися язичники й робили ідольські жертвоприносини.
Розшукуючи Животворящий Хрест, цариця Олена розпитувала християн та іудеїв, але довгий час її пошуки залишалися безуспішними. Нарешті, їй вказали на одного старого єврея на ім'я Іуда, який повідомив, що Хрест заритий там, де стоїть капище Венери. Капище зруйнували і, звершивши молитву, почали копати землю.
Незабаром були виявлені Гроб Господній і неподалік від нього три хрести, дощечка з написом трьома мовами «Ісус Назарянин, Цар Іудейський", зроблена за наказом Пілата, і чотири цвяхи, що пронизували Тіло Господа.
Щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розп'ятий Спаситель, Патріарх Макарій по черзі став підносити хрести один за іншим до важкохворої жінки. Від двох хрестів не відбулося ніякого чуда, коли ж поклали третій хрест, то вона в ту ж хвилину зцілилася. Сталося це вже тоді, коли тіло померлого чоловіка несли для поховання. Тоді стали покладати хрести на померлого, і коли поклали третій хрест, покійний ожив. Побачивши воскреслого, всі переконалися, що знайдено Животворящий Хрест.

Християни, що прийшли вшанувати Святий Хрест, просили святителя Макарія підняти, воздвигнути Хрест, щоб всі могли, хоча б здалеку, благоговійно споглядати Його. Тоді Патріарх і інші духовні особи почали високо піднімати Святий Хрест, а народ, співаючи: «Господи, помилуй», пошановував Чесне Древо.

У Константинополь свята Олена привезла з собою частину Животворящого Древа й цвяхи. Рівноапостольний імператор Костянтин повелів спорудити в Єрусалимі величний і великий храм на честь Воскресіння Христового, що включав у себе і Гріб Господній, і Голгофу. Храм будувався близько 10 років. Свята Олена не дожила до освячення храму - вона померла в 327 році. Храм був освячений 13 вересня 335 року. На наступний день, 14 вересня, встановлено було святкувати Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста.
На цьому Хресті і був розп'ятий Син Божий, що добровільно "Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби". І там "ВІн укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися. Усі ми блукали, як вівці, зведені були кожен на свою дорогу: і Господь поклав на Нього гріхи усіх нас" (Іс.53:4-6). Говорячи про значення цього "хреста Христового"  в євангельскій проповіді, св. апостол Павло наголошує, що "слово про хрест - глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, - сила Божа" (1 Кор.1:17,18).
Причому Сам Ісус залишив такі заповідь і повеління Своїм учням та, загалом, усім членам новозавітньої Церкви Сходу і Заходу: "щоб усі були єдине" (Ін.17:21) та, "прагнучи зберігати [цю] єдність духу в союзі миру" (Еф.4:3), ось "ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всьому творінню. Хто увірує і охреститься, буде спасенний, а хто не увірує, буде засуджений." Й при цьому таких - духовно дійсно "народжених згори" - правдивих і активних "віруючих супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами, братимуть змій; і якщо смертоносне щось вип'ють, не пошкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові" (Мк.16:15-18; Ін.3:3,7).


Немає коментарів:

Дописати коментар